З нашої точки зору, найважливішими нейромедіаторами в алфавітному порядку є ацетилхолін (пов’язаний із хворобою Альцгеймера та міастенією), дофамін (хвороба Паркінсона), глутамат і ГАМК (епілепсія та судоми) та серотонін (сильна депресія; хоча це мабуть домен …
Моноаміни нейромедіатори
- Серотонін. Серотонін є гальмівним нейромедіатором. …
- Гістамін. Гістамін регулює функції організму, включаючи неспання, харчову поведінку та мотивацію. …
- Дофамін. …
- Епінефрин. …
- Норадреналін.
Під час депресії можуть відбуватися зміни інших нейромедіаторів (крім серотоніну), що ускладнює причину, що лежить в основі захворювання. Вчені вважають, що можуть бути збої в роботі нейромедіаторів дофамін, глутамат і норадреналін у людей, які страждають на шизофренію.
Вони беруть участь у регуляції різних функцій, таких як настрій, пізнання та поведінка. Дисбаланс або дисфункція нейромедіаторних систем пов’язують із розвитком кількох психологічних розладів, включаючи депресію, тривогу, шизофренію та залежність.
ГАМК. Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) є основним інгібітором центральної нервової системи. Це регулятор настрою, і експерти пов’язують його низький рівень із тривогою, депресією та шизофренією.
Нейромедіатори є ендогенні хімічні речовини, які дозволяють нейронам спілкуватися один з одним по всьому тілу. Вони дозволяють мозку виконувати різноманітні функції через процес хімічної синаптичної передачі. Ці ендогенні хімічні речовини є невід’ємною частиною повсякденного життя та функцій.[1]