Повідомляється про кумарини бере участь у процесі регуляції росту та захисту від вірусних захворювань на рис. (Marrelli та ін., 2012). Кумарини виявляють характерні фармакологічні властивості, такі як антибактеріостатичний, антимітотичний ефекти та активність проти ВІЛ.
Кумарини виявляють декілька фармакологічних ефектів, у тому числі антикоагулянт, антимікробний, протизапальний, нейропротекторний, антидіабетичний, протисудомний та антипроліферативний [8].
Кумарини є одними з найпоширеніших органічних молекул і використовуються в медицині через їхні фармакологічні та біологічні ефекти, такі як протизапальну, антикоагулянтну, антигіпертензивну, протисудомну, антиоксидантну, антимікробну та нейропротекторну, серед інших.
Кумарини – це гетероциклічні сполуки, що належать до класу бензопіронів, збагачені різними рослинами, такими як боби тонка. Кумарини та їх похідні проявляють широкий спектр біоактивних властивостей, таких як антикоагулянт, антибактеріальний, протизапальний, антиоксидантний, протипухлинний, противірусний та інгібітор ферментів.
Зазвичай використовуються кумарини при лікуванні раку простати, нирково-клітинної карциноми та лейкемії, а також вони мають здатність протидіяти побічним ефектам, викликаним променевою терапією. Як природні, так і синтетичні похідні кумарину привертають увагу завдяки їх фотохіміотерапії та терапевтичному застосуванню при раку.