Терпеноїди є найбільша група фітохімічних речовин, що складається з кількох різноманітних сполук, які дуже різноманітні за хімічною структурою. Структурно терпеноїди утворюються з кількох 5-вуглецевих одиниць, які називаються ізопреновими одиницями [33].
Прикладами терпеноїдів є: карвакрол, цитронелал, гераніол, ліналоол, ліналілацетат, піперитон, ментол і тимол (Hyldgaard та ін., 2012).
Біоактивні сполуки, знайдені в ЕО, особливо терпени та терпеноїди, мають широкий спектр біологічної активності, включаючи протираковий, протимікробний, протизапальний, антиоксидантний та протиалергічний.
Терпени є органічні сполуки, що складаються з ізопрену, будівельного блоку з п’яти вуглеців. Монотерпен – це циклічна молекула, що складається з двох ізопренових ланок. Терпеноїди — це клас вторинних метаболітів, отриманих з терпенів із кількома циклічними групами та кисню.
Зважаючи на це, терпени вважаються загалом здоровими. Проте деякі споживачі канабісу можуть відчувати побічні реакції, особливо від споживання терпенів у високих концентраціях.
Добре відомі терпеноїди включають цитраль, ментол, камфора, сальвінорин А в рослині Salvia divinorum, гінкголід і білобалід, знайдені в Ginkgo biloba, і канабіноїди, знайдені в канабісі. Провітамін бета-каротин є похідним терпену, який називається каротиноїдом.
Звичайними рослинними джерелами терпенів є чай, чебрець, канабіс, іспанська шавлія та цитрусові (наприклад, лимон, апельсин, мандарин). Терпени мають широкий спектр медичних застосувань, серед яких помітна антиплазмодійна активність, оскільки їх механізм дії подібний до популярного застосовуваного протималярійного препарату — хлорохіну.