Сьогодні Ідре та Сярна є частиною муніципалітету Елвдален у Даларні у Швеції. Він розташований на південь від Хер'єдалена та Ємтланду, двох інших областей, які також належали Норвегії.
Уряд Норвегії на чолі з Крістіаном Міхельсеном вирішив розірвати унію зі Швецією 7. Червень 1905 року.
Саме суперечка про окреме норвезьке консульство зрештою призвела до розірвання унії між Норвегією та Швецією. Той факт, що Норвегія не мала власних закордонних представництв, але підкорялася Швеції в питаннях зовнішньої політики, був явним ознакою неповноцінності Норвегії в союзі.
Шведський король Карл XII двічі намагався завоювати Норвегію, т 1716 і 1718 рр. Обидва рази шведські війська тривалий час перебували на норвезькій землі й окупували частини Східної Норвегії та Тренделаг. Спроби були невдалими, насамперед через погане постачання продовольством.
За договорами з союзними великими державами (Великою Британією, Росією, Австрією та Пруссією) стали Швеція пообіцяв підтримку взяти на себе Норвегія на знак вдячності за участь у війні проти Наполеона та як компенсація за втрату Фінляндії в 1809 році.
Сьогодні Ідре та Сярна є частиною муніципалітету Елвдален у Даларні у Швеції. Він розташований на південь від Хер'єдалена та Ємтланду, двох інших областей, які також належали Норвегії.
4 листопада було підписано конституцію, і новим королем Норвегії обрано Карла 13. У 1814 році Норвегія отримала власну конституцію і пройшла шлях від датсько-норвезької «повної держави» до союзу зі Швецією. У новому союзі Норвегія отримала статус окремої держави, але мала спільного короля зі Швецією.