Фактичний гріх — це гріх у звичайному розумінні цього слова і складається зі злих дій, будь то думка, слово чи вчинок. Первородний гріх (термін може ввести в оману) — це морально спотворений стан, у якому людина опиняється від народження як член…
Первородний гріх є як станом, так і властивою властивістю забруднення людини. Кожна людина винна в Адамі, і, отже, народжується з розбещеною та зіпсованою природою. І ця внутрішня зіпсованість є нечестивим джерелом усіх справжніх гріхів.
Відповідно до західного християнства справжній гріх, на відміну від первородного, є дія, що суперечить волі та закону Бога, чи то шляхом вчинення зла (гріх вчинення) чи утримання від творення добра (гріх упущення). Він може бути як «смертним», так і «простим».
Первородний гріх — не єдиний вид гріха; є інший вид, який називається справжнім гріхом, який ми самі чинимо. (64) Що таке справжній гріх? Фактичний гріх — це будь-яка навмисна думка, бажання, слово, дія або бездіяльність, заборонені законом Божим.
Первородний гріх є християнське вчення про гріховність людства через гріхопадіння Адама. Воно стосується не початкового гріха, вчиненого Адамом — споживання забороненого плоду всупереч Божому наказу (Бут. 3:6), — а скоріше морального та духовного стану людства через цей гріх.
У світовому масштабі первородний гріх пояснює такі речі, як геноцид, війна, жорстокість, експлуатація та насильство, а також «присутність і універсальність гріха в історії людства».