Будова стверджувальних речень така ж, як і т. зв
, тобто Підмет + дієслово + об'єкт. Отже, стверджувальні речення мають ту саму структуру, що й так звані прості речення.
в стверджувальна форма складається з підмета, за яким іде дієслово і можливий прямий об’єкт. У третій особі однини (he/she/it) у кінці додається -s дієслово головний (він/вона/воно грає). Приклад: я граю в теніс щодня.
Основна форма стверджувальних речень така сама, як і просте речення. Приклади простих стверджувальних речень: Carla (підмет) + speak (дієслово) + on the phone (об'єкт). Марко (суб’єкт) + грає (дієслово) + волейбол (об’єкт).
� Ми використовуємо Present Simple, щоб говорити про щоденну діяльність і звички. � Стверджувальна форма така ж, як і основна форма дієслова (інфінітив без to), за винятком третьої особи однини, до якої додається -s / -es.
Present perfect affirmative Стверджувальні речення утворюються в present perfect використовуючи відповідне відмінювання допоміжного дієслова to have у теперішньому часі, а потім додаючи дієприкметник минулого часу головного дієслова речення.
Будова стверджувальних речень така ж, як і так званих простих речень, тобто Підмет + дієслово + об'єкт. Отже, стверджувальні речення мають ту саму структуру, що й так звані прості речення.
Present simple дієслова to be (to be) відмінюється у стверджувальному реченні таким чином: Я, ти, він/вона/це, ми/ти/вони (Я, ти, він/вона/це, ми, ти, вони).